Як вести облік авторозборки: з чого почати

Більшість розборок починають з блокнота або таблиці. Поки авто два-три на місяць, цього вистачає. Коли донорів більше, а деталі лежать на кількох стелажах, з'являються одні й ті самі проблеми: деталь продали двічі, не можуть знайти на складі, ніхто не знає, чи окупилось авто.

1. Почніть з картки донора

Кожне авто — окремий «проєкт». У картці донора записуйте все, що в нього вкладено: ціну купівлі, доставку, розмитнення, оплату розбору. Додайте VIN, рік, пробіг і фото — це знадобиться при підборі деталей і відповідях клієнтам.

2. Кожна деталь — з прив'язкою до донора

Коли деталь знімають з авто, вона має одразу отримати запис: назву, донора, стан, ціну й фото. Саме прив'язка до донора дає змогу потім побачити, скільки принесло конкретне авто.

3. У деталі має бути місце

Стелаж, полиця, комірка. Без цього склад перетворюється на пошук скарбів. Найпростіше рішення — етикетка зі штрихкодом на деталі й на комірці: скануєте телефоном і бачите, що де лежить.

4. Продаж закриває деталь

Деталь, яку продали, повинна зникати з наявності одразу — і в системі, і на маркетплейсах. Інакше її продадуть удруге, а клієнт отримає відмову.

5. Витрати — окремо від донорів

Оренда, зарплати, пакування, реклама. Ці витрати не стосуються конкретного авто, але без них прибуток розборки виглядає кращим, ніж є насправді.

Що рахувати щотижня

• скільки деталей внесено і скільки продано;
• які донори вже окупились, а які ні;
• які деталі лежать довго — їх варто переоцінити або виставити активніше;
• скільки грошей «у дорозі» по накладених платежах.

Усе це можна вести в таблицях, але з ростом обсягів зручніше, коли продажі, склад і доставка в одному місці й рахуються автоматично.